Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.Менделєєва

Періодичнийзакон (сучасне формулювання), структура короткого і довгого варіантівперіодичної системи, групи найважливіших елементів, розміщенняметалічних і неметалічних елементів у періодичній системі.

Наводити приклади металічних і неметалічних елементів.
Розрізняти в періодичній системі періоди, групи, головні та побічні підгрупи.
Використовувати інформацію, закладену в періодичній системі, для характеристики елементів, простих речовин і сполук.
Аналізувати зміни властивостей простих речовин залежно від розміщенняелементів у періодичній системі (в періодах, групах, при переході відодного періоду до іншого).

1.4

Будова атома

Складатома; поняття нуклон, нуклід, ізотопи, протонне число, нуклонне число,орбіталь, енергетичний рівень (підрівень), електронна оболонка,спаре-ний (неспарений) електрон; сутність явища радіоактивності; формиs- і р-орбіталей, розміщення р-орбіталей у просторі; послідовністьенергетичних рівнів в атомі.

Записуватиелектронні та графічні формули атомів елементів 1-3 періодів та їхніхпростих йонів (катіонів, аніонів), атомів неметалічних елементів 2-го і3-го періодів у збудженому стані.
Визначати склад електронних оболонок (енергетичних рівнів та підрівнів) атомів елементів 1-3 періодів.
Характеризувати явище радіоактивності; хімічні елементи малих періодів за будовою атомів.
Порівнювати радіуси атомів і простих йонів.
Аналізувати кількісний склад атома, залежність зміни радіусів атомів у періодах і групах.

1.5

Хімічний зв’язок

Основнітипи хімічного зв’язку (йонний, ковалентний, водневий, металічний);типи кристалічних ґраток; поняття електронегативності, ступіньокиснення, кратність ковалентного зв’язку, полярність ковалентногозв’язку.

Записувати графічні та електронні формули молекул.
Складати формули сполук за ступенями окиснення елементів, зарядами йонів.
Розрізняти валентність і ступінь окиснення елемента.
Обчислювати ступінь окиснення елемента у сполуці.
Аналізувати механізми утворення ковалентного зв’язку.
Визначати кратність, полярність чи неполярність ковалентного зв’язку між атомами.
Прогнозувати тип хімічного зв’язку в бінарній сполуці, фізичні властивості речовин залежно від типу хімічного зв’язку.

1.6

Розчини

Компонентирозчину: розчинник, розчинена речовина; кристалогідрат, електроліт,неелектроліт, ступінь елект-ролітичної дисоціації; забарвленняіндикаторів (універсального, лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу) вкисло-му, лужному і нейтральному середови-щі; будова молекули води;сутність процесів розчинення, електролітичної дисоціації.

Складатисхеми електролітичної дисоціації основ, кислот, солей;йонно-молекулярні рівняння за молекулярними рівняннями і молекулярнірівняння за йонно-молекулярними рівняннями.
Розрізняти однорідні йнеоднорідні суміші; розбавлені, концентровані, насичені, ненасиченірозчини; електроліти й неелектроліти, сильні та слабкі електроліти.
Визначати можливість перебігу реакції обміну між електролітами у розчині.
Аналізувати вплив будови речовини, температури, тиску (для газів) на розчинність речовин у воді.

2.1.1

Оксиди

Визначення, назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування.

Складати хімічні формули оксидів.
Давати назви оксидам за їхніми хімічними формулами.
Визначати формули оксидів серед формул інших класів сполук.
Складати рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивостіоксидів (взаємодія з водою, оксидами, кислотами, основами); рівнянняреакцій, які характеризують способи добування оксидів (окисненняпростих і складних речовин; розкладання нерозчинних основ, деякихкислот та солей).
Порівнювати за хімічними властивостями оксиди основні, кислотні, амфотерні.
Аналізувати склад оксидів основних, кислотних і амфотерних; залежність властивостей оксидів від типу хімічного зв’язку .

2.1.2

Основи

Визначення, назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування.

Складати хімічні формули основ.
Давати назви основам за їхніми хімічними формулами.
Визначати формули основ серед формул інших класів сполук.
Розрізняти розчинні і нерозчинні основи.
Складати рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості основ(взаємодія з кислотними оксидами, кислотами, солями; розкладаннянерозчинних основ); рівняння реакцій, які характеризують способидобування основ (взаємодія активних металів із водою, основних оксидівіз водою, солей із лугами).
Порівнювати хімічні властивості основ розчинних і нерозчинних.

2.1.3

Кислоти

Визначення, назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування.

Складати хімічні формули кислот.
Давати назви кислотам за їхніми хімічними формулами.
Визначати формули кислот серед формул інших класів сполук; валентність кислотного залишку за формулою кислоти.
Складати рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивостікислот (взаємодія із металами, основними оксидами, оновами, солями);рівняння реакцій, які характеризують способи добування кислот(взаємодія кислотних оксидів із водою, солей із кислотами, неметалів ізводнем).

2.1.4

Солі

Визначення, назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування.

Складатихімічні формули солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічнівластивості середніх солей (взаємодія з металами, кислотами, лугами,солями); рівняння реакцій, які характеризують способи добування солей(взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотнихоксидів із основами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей ізлугами, оксидів кислотних із основними оксидами, солей із солями, солейіз металами, металів із неметалами, термічне розкладання деяких солей).
Давати назви солям за їхніми хімічними формулами.
Визначати формули солей серед формул інших класів сполук.
Розрізняти за складом солі середні, кислі, основні.

2.1.5

Амфотерні сполуки

Поняття амфотерності; хімічні властивості, способи добування амфотерних оксидів і гідроксидів.

Складатихімічні формули оксидів та гідроксидів Алюмінію і Цинку; рівнянняреакцій, що характеризують хімічні властивості оксидів та гідроксидівАлюмінію і Цинку (взаємодія з кислотами, лугами); рівняння реакцій, щохарактеризують способи добування солей (взаємодія лугів із солями).

2.1.6

Узагальнення відомостей про класи неорганічних сполук.

Порівнювати хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей.
Установлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом і хімічними властивостями оксидів, кислот, основ, солей.
Узагальнювати знання про властивості основних класів сполук та способиїх добування для встановлення генетичних зв’язків між простимиречовинами, оксидами, основами, кислотами, солями; здійснення хімічнихреакцій з метою взаємних перетворень простих речовин і класівнеорганічних сполук та спостереження за наслідками цих перетворень.

2.2.1

Загальні відомості про металічні елементи та метали

Положенняметалічних елементів у періодичній системі; особливості електронноїбудови атомів металічних елементів; особливості металічного хімічногозв’язку; загальні фізичні властивості; загальні хімічні властивості;загальні способи добування; поняття корозії, способи захисту металіввід корозії; назви та формули найважливіших сполук металічнихелементів; сплавів (чавун, сталь).

Визначати положення металічних елементів у періодичній системі.
Характеризувати металічний хімічний зв`язок; будову металічних кристалічних ґраток; фізичні властивості металів.
Розрізняти за електронною будовою металічні та неметалічні елементи, види корозії (хімічна, електрохімічна).
Складати схеми електронних конфігурацій атомів металічних елементів;рівняння окисно-відновних реакцій, які характеризують хімічнівластивості металів (взаємодію з киснем, галогенами, сіркою, водою,кислотами, розчинами солей); рівняння реакцій, які характеризуютьспособи добування металів (відновлення коксом, карбон(ІІ) оксидом,воднем, металотермія (алюмотермія), електроліз розплавів солей, лугівта деяких розчинів); рівняння реакцій, які відбуваються під часдобування чавуну і сталі.
Пояснювати зміну хімічних властивостей сполук металічних елементівзалежно від електронної будови атомів; суть процесів електролізу,корозії металів, добування чавуну і сталі.
Аналізувати залежність хімічної активності металів від електронної будови атомів.
Прогнозувати можливість перебігу хімічних реакцій металів із водою, розчинами кислот, солей, лугів.
Обґрунтовувати залежність фізичних і хімічних властивостей металів відособливостей їх електронної будови; причинно-наслідкову залежність міжскладом і властивостями чавуну та сталі.

2.2.2

Лужні і лужноземельні метали

Хімічнівластивості; способи добування; назви та формули найважливіших сполук;поняття твердості води; галузі застосування найбільш поширених сполукНатрію, Калію, Кальцію; хімічних формул і назв найбільш поширенихкалійних добрив.

Визначати положення Натрію, Калію, Кальцію в періодичній системі;
Характеризувати хімічні властивості натрію і калію, кальцію; їхнє застосування; способи добування;
Складати схеми електронних конфігурацій атомів Натрію, Калію, Кальцію;рівняння окисно-відновних реакцій, які характеризують хімічнівластивості натрію, калію, кальцію (взаємодію з киснем, галогенами,сіркою, водою); рівняння кислотно-основних реакцій, які характеризуютьхімічні властивості оксиду та гідроксиду Кальцію; рівняння реакцій, якіхарактеризують способи пом’якшення твердості води;
Застосовувати знання для визначення сполук Натрію, Калію, Кальцію за забарвленням полум’я.

2.2.3

Алюміній та сполуки Алюмінію

Хімічнівластивості; способи добування; назви та формули найважливіших сполук;галузі застосування алюмінію та найбільш поширених сполук Алюмінію.

Визначати положення Алюмінію в періодичній системі.
Характеризувати хімічні властивості алюмінію, амфотерні властивості оксиду та гідроксиду алюмінію; їхнє застосування.
Складати схему електронної конфігурації атома Алюмінію; рівнянняокисно-відновних реакцій, які характеризують хімічні властивостіалюмінію (взаємодію з киснем, галогенами, сіркою, водою, кислотами,лугами); рівняння реакцій добування в лабораторії алюміній гідроксиду(взаємодія розчинних солей з лугами) та алюміній оксиду (спалювання укисні повітря); рівняння реакцій, які характеризують їхні амфотернівластивості (взаємодія з основними та кислотними оксидами, кислотами талугами).

2.2.4

Залізо та сполуки Феруму

Хімічнівластивості; способи добування; назви та формули найважливіших сполук;галузі застосування заліза та найбільш поширених сполук Феруму.

Визначати положення Феруму в періодичній системі.
Характеризувати хімічні властивості заліза, оксидів та гідроксидів Феруму; застосування заліза та солей Феруму.
Складати схему електронної конфігурації атома Феруму; рівнянняокисно-відновних реакцій, які характеризують хімічні властивості заліза(взаємодію з киснем, галогенами, сіркою, водою, кислотами, солями);рівняння кислотно-основних реакцій добування в лабораторії Ферум(ІІ,ІІІ) гідроксидів (взаємодія розчинних солей з лугами); рівнянняперетворення сполук Ферум(ІІ) у сполуки Ферум(ІІІ); рівняння реакцій,що характеризують хімічні властивості оксидів та гідроксидів Феруму(взаємодія з кислотними оксидами, кислотами).
Аналізувати фізіологічну роль йонів Феруму.

2.2.5

Узагальнення відомостей про метали та сполуки металічних елементів

Порівнювати хімічні властивості металів та сполук металічних елементів Натрію, Калію, Кальцію, Алюмінію, Феруму.
Установлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом і хімічними властивостями металів та сполук металічних елементів.
Узагальнювати знання про хімічні властивості та способи добування длявстановлення генетичних зв’язків між металами та різними класаминеорганічних сполук; здійснення хімічних реакцій з метою взаємнихперетворень металів і сполук металічних елементів та спостереження занаслідками цих перетворень.

2.3.1

Неметалічні елементи

Неметалічніелементи (Гідроген, Галогени, Оксиген, Сульфур, Нітроген, Фосфор,Карбон, Силіцій); електронні формули атомів неметалічних елементів;хімічні формули і назви простих і найбільш поширених складних речовиннеметалічних елементів; явище алотропії та алотропних модифікацій;явище адсорбції; фізичні властивості простих і найбільш поширенихскладних речовин неметалічних елементів; хіміч-ні властивості простих інайбільш поширених складних речовин неметаліч-них елементів; способидобування простих і найбільш поширених складних речовин неметалічнихелементів у лабораторії та промисловості; найваж-ливіші галузізастосування простих і найбільш поширених складних речовин неметалічнихелементів; якісні реакцій для визначення простих і складних йонівнеметалічних елементів.

Характеризуватихімічні властивості простих речовин неметалічних елементів;окисно-відновні процеси та кислотно-основні взаємодії, характернінайбільш поширеним складним речовинам неметалічних елементів.
Обґрунтовувати валентні можливості і ступені окиснення неметалічнихелементів за їх положенням у періодичній системі та електронною будовоюатома; причини явища алотропії.
Порівнювати фізичні властивості алотропних модифікацій одного і того жнеметалічного елемента; хімічну активність простих речовин неметалічнихелементів; реакційну здатність однотипних складних речовин неметалічнихелементів.
Встановлювати взаємозв`язок між будовою і властивостями простих іскладних речовин неметалічних елементів однієї підгрупи; між складом,будовою і властивостями складних речовин неметалічних елементів.
Застосовувати знання для визначення простих і складних йонівнеметалічних елементів; для добування і розпізнавання простих інайбільш поширених складних речовин неметалічних елементів.
Розв’язувати експериментальні задачі за участю простих і найбільш поширених складних речовин неметалічних елементів.

2.3.2

Водень і сполуки Гідрогену

Електроннаформула атома Гідрогену; хімічна формула простої речовини Гідрогену –водню; фізичні властивості водню і води; хімічні властивості водню іводи; способи добування водню в лабораторії та промисловості; способиочищення води; найважливіші галузі застосування водню і води; доведеннянаявності водню.

Складатирівняння реакцій, характерних для водню (взаємодії з неметалами,активними металами, оксидами металічних елементів, деякими органічнимиречовинами); рівняння реакцій води з простими речовинами неметалічних іметалічних елементів, їх оксидами та сполуками з Гідрогеном, деякимиорганічними сполуками; рівняння реакції розкладу води, добування воднюв лабораторії і промисловості.
Обгрунтовувати валентні можливості іступені окиснення Гідрогену за його положенням у періодичній системі таелектронною будовою атома.
Застосовувати знання про властивості водню для його розпізнавання; для добування водню і доведенню його наявності.

2.3.3

Сполуки Галогенів

Електронніформули атомів Флору та Хлору; хімічні формули простих речовинГалогенів (фтору, хлору, брому, йоду); хімічні формули і назвинайпоширеніших сполук Галогенів; фізичні властивості найважливішихсполук Галогенів (гідроген хлориду, галогені дів металічних елементів);хімічні властивості хлору і гідроген хлориду; способи добування хлорута гідроген хлориду в лабораторії та промисловості; найважливіші галузізастосування хлору, гідроген хлориду, хлоридів; якісних реакцій длявизначення галогенід-іонів.

Складатирівняння реакцій, характерних для хлору (взаємодії з простимиречовинами металічних і неметалічних елементів, водою, деякимиорганічними речовинами); рівняння окисно-відновних реакцій такислотно-основних взаємодій, характерних для гідроген хлориду(взаємодії з металами, основними оксидами, основами, амфотернимисполуками, солями, деякими органічними сполуками); рівняння реакційдобування хлору та гідроген хлориду в лабораторії і промисловості.
Обгрунтовувати валентні можливості і ступені окиснення атомів Флуору іХлору за їх положенням у періодичній системі та електронною будовоюатомів.
Порівнювати хімічну активність галогенів.
Застосовувати знання для визначення галогенід-іонів, для добування гідроген хлориду.
Розв’язувати експериментальні задачі за участю найбільш поширенихскладних речовин Галогенів (гідроген галогенідів, галогенідівметалічних елементів).

2.3.4

Підгрупа Оксигену

Електроннаформула атомів Оксигену і Сульфуру; алотропні модифікації Оксигену іСульфуру; хімічні формули простих речовин Оксигену (кисню, озону) іСульфуру (сірки) та найпо-ширеніших сполук Оксигену і Суль-фуру;фізичні та хімічні властивості речовин Оксигену і Сульфуру (кисню,озону, сірки, Сульфур(IV) оксиду, Суль-фур(VI) оксиду, сульфатноїкислоти, сульфатів); способи добування кисню, озону, сірки, сульфатноїкислоти в лабораторії та промисловості; умови, що застосовуються навиробництві сульфат-ної кислоти; найважливіші галузі застосуваннякисню, сірки, Суль-фур(IV) оксиду, Сульфур(VI) оксиду, сульфатноїкислоти та сульфатів; якісна реакція для визначення сульфат-іонів.

Складатирівняння реакцій, характерних для кисню (взаємодії з простимиречовинами неметалічних і металічних елементів, їх сполуками зГідрогеном, органічними речовинами); рівняння реакцій, характерних длясірки (взаємодії з простими речовинами неметалічних і металічнихелементів); рівняння реакцій окисно-відновних процесів такислотно-основних взаємодій, характерних для Сульфур(IV) оксиду іСульфур(VI) оксиду (взаємодії з водою, основними оксидами, основами);рівняння реакцій окисно-відновних процесів та кислотно-основнихвзаємодій, характерних для сульфатної кислоти (взаємодії з металами,основними оксидами, основами, амфотерними сполуками, солями); рівнянняреакцій добування кисню в лабораторії і промисловості, утворення озону;рівняння реакцій, що покладені в основу промислового виробництвасульфатної кислоти.
Характеризувати склад і будову алотропних модифікацій Оксигену і Сульфуру.
Обгрунтовувати валентні можливості і ступені окиснення Оксигену іСульфуру за їх положенням у періодичній системі та електронною будовоюатомів.
Порівнювати хімічну активність кисню, озону і сірки.
Застосовувати знання про властивості кисню для його розпізнавання;знання для визначення сульфат-іонів; знання для добування і доведеннянаявності кисню.
Розв’язувати експериментальні задачі за участю сульфатів.

2.3.5

Підгрупа Нітрогену

Електронніформули атомів Нітрогену і Фосфору; алотропні модифікації Фосфору;хімічні формули простих речовин Нітрогену (азоту) і Фосфору (білого ічервоного фосфору), найпоши-реніших сполук Нітрогену і Фосфору,найпоширеніших мінеральних добрив, що місять Нітроген і Фосфор; фізичніта хімічні властивостей простих і складних речовин Нітрогену і Фосфору(азоту, білого і червоного фосфору, нітро-ген(IV) оксиду, фосфор(V)оксиду, амоніаку, солей амонію, нітратної кис-лоти, нітратів,ортофосфатної кислоти, ортофосфатів); способи добування азоту, фосфору,амоніаку, нітратної та ортофосфатної кислот в лабораторії тапромисловості; умов, що застосовую-ться на виробництві амоніаку;найважливіші галузі застосування азоту, фосфору, фосфор(V) оксиду,амоніаку, нітратної кислоти, нітратів, ортофос-фатної кислоти,ортофосфатів; якісні реакції для визначення ортофосфат-, амоній- танітрат-іонів.

Складатирівняння реакцій, характерних для азоту і фосфору (взаємодії з простимиречовинами неметалічних і металічних елементів); рівняння реакційокисно-відновних процесів та кислотно-основних взаємодій, характернихдля амоніаку (взаємодії з киснем, водою, оксидами металічних елементів,кислотами, деякими органічними сполуками); рівняння реакцій характернихдля солей амонію (взаємодії з лугами, солями); рівняння реакційокисно-відновних процесів та кислотно-основних взаємодій, характернихдля нітратної кислоти (взаємодії з металами, основними оксидами,основами, ам-фотерними сполуками, солями, деякими органічнимисполуками); рівняння реакцій окисно-відновних процесів такислотно-основних взаємодій, характерних для ортофосфатної кислоти(взаємодії з металами, основними оксидами, основами, солями); рівнянняреакцій, що характеризують взаємоперетворення середніх і кислих солейортофосфатної кислоти; рівняння реакцій термічного розкладу солейамонію, нітратів, ортофосфатів; рівняння реакцій добування фосфору,амоніаку, нітратної та ортофосфатної кислот в лабораторії іпромисловості; рівняння реакцій кислотно-основних взаємодій,характерних фосфор(V) оксиду (взаємодії з водою, основними оксидами,основами).
Характеризувати склад і будову алотропних модифікацій Фосфору.
Обгрунтовувати валентні можливості і ступені окиснення Нітрогену іФосфору за їх положенням у періодичній системі та електронною будовоюатомів.
Порівнювати хімічну активність азоту і фосфору.
Застосовувати знання про властивості амоніаку для його розпізнавання;для визначення йонів амонію, нітрат-, ортофосфат-іонів; для добування ідоведення наявності амоніаку.
Розв’язувати експериментальні задачі за участю солей амонію, нітратів і ортофосфатів.

2.3.6

Підгрупа Карбону

Електронніформули атомів Карбону і Силіцію; алотропні модифікації Карбону;поняття адсорбції, адсорбційні властивості вуглецю; хімічні формулипростих речовин Карбону (вуглецю) і Силіцію (силіцію) та найпоширенішихсполук Карбону і Силіцію; фізичні та хімічні властивостей простихречовин Карбону, Силіцію і найважливіших сполук Карбону і Силіцію(карбон(ІІ) оксиду, карбон(IV) оксиду, карбонатів, силіцій(IV) оксиду,силікатної кислоти, силікатів); способи добування вуглецю, силіцію,карбон(II) оксиду, карбон(IV) оксиду в лабораторії та промисловості;найважливіші галузі застосування вуглецю, алмазу. графіту, карбон(ІІ)оксиду, карбон(IV) оксиду, карбонатів, гідрогенкарбонатів, силіцій(IV)оксиду, силікатної кислоти, силікатів; якісні реакцій для визначеннякарбонат-, силікат-іонів.

Наводити приклади застосування явища адсорбції.
Складати рівняння реакцій окисно-відновних процесів, характерних длявуглецю і силіцію (взаємодії з простими речовинами неметалічних іметалічних елементів, оксидами металічних елементів); рівняння реакційокисно-відновних процесів, характерних для карбон(ІІ) оксиду (взаємодіїз киснем, оксидами металічних елементів); рівняння реакційокисно-відновних процесів та кислотно-основних взаємодій, характернихдля карбон(ІV) оксиду (взаємодії з водою, основними оксидами, основами,вуглецем); рівняння реакцій, які відбуваються при доведенні наявностікарбон(IV) оксиду (взаємодія його з кальцій гідроксидом); рівнянняреакцій окисно-відновних процесів та кислотно-основних взаємодій,характерних для силіцій(ІV) оксиду (взаємодії з основними оксидами,основами); рівняння реакцій взаємоперетворення середніх і кислих солейкарбонатної кислоти; рівняння реакцій термічного розкладу карбонатів ігідрогенкарбонатів; рівняння реакцій добування вуглецю, силіцію,карбон(II) оксиду, карбон(IV) оксиду в лабораторії і промисловості.
Характеризувати склад і будову алотропних модифікацій Карбону.
Обгрунтовувати валентні можливості і ступені окиснення Карбону іСиліцію за їх положенням у періодичній системі та електронною будовоюатома.
Застосовувати знання про властивості карбон(IV) оксиду для йогорозпізнавання; для визначення карбонат-, силікат-іонів; для добування ідоведення наявності карбон(IV) оксиду.
Розв’язувати експериментальні задачі за участю карбонатів і силікатів.

2.3.7

Узагальнення відомостей про неметали та сполуки неметалічних елементів

Порівнюватихімічні властивості неметалів та сполук металічних елементів Гідрогену,галогенів, Оксигену, Сульфуру, Нітрогену, Фосфору, Карбону, Силіцію.
Установлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом і хімічними властивостями неметалів та сполук неметалічних елементів.
Узагальнювати знання про хімічні властивості та пособи добування длявстановлення генетичних зв’язків між неметалами та різними класаминеорганічних сполук; здійснення хімічних реакцій з метою взаємнихперетворень неметалів і сполук неметалічних елементів та спостереженняза наслідками цих перетворень.