Школьная жизнь » Статьи » Независимое тестирование » Программа внешнего тестирования по химии (ч.2)

Программа внешнего тестирования по химии (ч.2)

Количество просмотров - 5762, комментариев - 0
3. Органічна хімія
3.1. Теоретичні основиорганічноїхімії
Поняття про органічні сполуки та органічну хімію; природні та синтетичні органічні сполуки. Наводити приклади природних і синтетичних органічних сполук.
Розрізняти за характерними ознаками неорганічні і органічні сполуки.
Обґрунтовувати поділ сполук на неорганічні і органічні.
Теоретичні основи будови органічних сполук. Складати структурні формули органічних сполук на основі якісного і кількісного складу;
Аналізувати хімічну будову органічних сполук, використовуючи основні положення теорії О.М. Бутлерова.
Електронна будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Визначати валентні можливості атома Карбону за його електронною будовою.
Типи хімічних зв’язків у молекулах органічних сполук. Складати електронні формули молекул органічних сполук.
Характеризувати неполярний та полярний ковалентні зв’язки в молекулах органічних сполук.
Явища гібридизації електронних орбіталей атома Карбону; sp3-, sp2-, sp-гібридизації. Визначати типи гібридизації та просторову орієнтацію електронних орбі-талей атомів Карбону в молекулах органічних сполук.
?- і ?-зв’язки. Характеризувати ?- і ?-зв’язки.
Порівнювати одинарні, подвійні, потрійні зв’язки за енергією, довжиною, напрямленістю у просторі та полярністю.
Аналізувати реакційну здатність органічних сполук з різними типами зв’язків.
Класифікація органічних сполук. Наводити приклади жирів, вуглеводів, амінокислот, білків.
Розрізняти ациклічні (насичені, ненасичені), циклічні (карбоциклічні,ароматичні) органічні сполуки, галогеноалкани, галогеноарени, спирти,феноли, альдегіди, карбонові кислоти, естери;
Класифікувати органічні сполуки за будовою карбонового ланцюга і за наяв-ністю характеристичних (функціональних) груп.
Явищегомології, гомологів, гомологічних рядів, гомологічної різниці; класіворганічних сполук; загальні формул гомологічних рядів і класіворганічних сполук. Наводити приклади гомологів вуглеводнів та їх функціональних похідних.
Розрізняти гомологічні ряди і класи органічних сполук.
Встановлювати відповідності між представниками гомологічних рядів та їхзагальними формулами, класами органічних сполук та їх характеристичнимигрупами.
Поняття первинний (вторинний, третинний, четвертинний) атом Карбону”. Визначати у молекулах органічних сполук різної будови первинний, вторинний, третинний четвертинний атоми Карбону.
Номенклатура органічних сполук. Називати органічні сполуки, використовуючи систематичну (міжнародну) номенклатуру.
Явище ізомерії; поняття ізомер; структурна та просторова ізомерія. Наводити приклади структурних формул ізомерів.
Розрізняти структурні та просторові ізомери.
Обґрунтовувати причини явища ізомерії, можливість існування структурних та просторових ізомерів.
Встановлювати відмінності між ізомерами і гомологами за відповіднимихарактеристиками: якісним і кількісним складом, будовою, фізичними іхімічними властивостями, наявністю гомологічної різниці.
Взаємний вплив атомів або груп атомів в молекулах органічних сполук на основі перерозподілу електронної густини. Встановлювативзаємозв’язок між будовою і властивостями органічних сполук зурахуванням перерозподілу електронної густини на прикладі пропену(приєднання галогеноводнів або води згідно правила Марковникова),фенолу (кислотні властивості, здатність до реакцій заміщення у орто- тапара- положення бензенового ядра), аніліну (основні властивості,здатність до реакцій заміщення у орто- та пара- положення бензеновогоядра).
Прогнозувати реакційну здатність органічних речовин, використовуючипоняття про взаємний вплив атомів або груп атомів в органічнихмолекулах.
Кислотні і основні властивості органіч-них сполук. Наводити приклади кислотно-основної взаємодії для органічних сполук;
Обґрунтовувати згідно електронної будови і взаємного впливу атомів ігруп атомів у молекулах органічних сполук кислотні властивості спиртів,фенолу, карбонових кислот; основні властивості спиртів, амініваліфатичного та ароматичного рядів.
Порівнювати кислотні властивості води, спиртів, фенолів, карбонових імінеральних кислот; порівнювати основні властивості амоніаку, амініваліфатичного та ароматичного рядів.
Класифікація хімічних реакцій в органічній хімії. Класифікуватина основі теорії будови органічних сполук і взаємного впливу атомів ігруп атомів у молекулах органічні реакції (заміщення, приєднання,відщеплення, ізомеризації).
Складати рівняння реакцій різних типів.
Встановлювати взаємозв’язки між будовою органічних сполук та їх здатністю до реакцій певного типу.
Хімічнабезпека щодо шкідливого впливу органічних сполук на довкілля і здоров’ялюдини, пов’язаних з виробництвом, зберіганням, транспортуванням,застосуванням та вилученням у вигляді промислових,сільсько-господарських, побутових та інших відходів. Використовуватизнання про будову та властивості органічних сполук для безпечногоповодження з синтетичними мийними засобами, розчинниками, пестицидами,лікарськими препаратами та побутовими хімікатами, природними тасинтетичними органічними речовинами з урахуванням їх токсичності,вибухово- і пожежонебезпечності, легкозаймистості, подразню-ючої дії.
 
3.2.
Вуглеводні
Класифікація, загальні формули гомологічних рядів, будова, номенклатура, ізомерія вуглеводнів.
Називати за систематичною номенклатурою вуглеводні різних гомологічних рядів.
Наводити спільні і відмінні ознаки гомологів та ізомерів на прикладі вуглеводнів різної будови.
Складати структурні формули вуглеводнів за їхніми назвами, загальними формулами.
Розрізняти структурні ізомери за будовою карбонового ланцюга іміжвидові структурні ізомери (алкени і циклоалкани; алкадієни іалкіни); насичені, ненасичені вуглеводні ациклічної будови таароматичні вуглеводні за будовою (типом гібридизації атомів Карбону,геометрією молекул), загальними формулами гомологічних рядів.
Класифікувати вуглеводні за будовою карбонового ланцюга (ациклічні,циклічні; розгалужені, нерозгалужені), видами карбон-карбоновихзв’язків (насичені, ненасичені, ароматичні).
Встановлювати відповідність між представниками гомологічних рядів тахарактеристиками зв’язків в їх молекулах; відповідність між загальнимиформулами, представниками гомологічних рядів та характеристиками їх ?-і ?-зв’язків; причинно-наслідкові зв’язки між будовою, властивостями ізастосуванням вуглеводнів та їх функціональних похідних; генетичнізв`язки між вуглеводнями різних гомологічних рядів.
Узагальнювати знання про хімічні властивості вуглеводнів і їхфункціональних похідних та способів добування для встановленнягенетичних зв’язків між різними гомологічними рядами органічних сполук.
3.2.1.
Алкани
Загальна формула, номенклатура, ізомерія, будова, фізичні та хімічні вла-стивості, способи добування алканів;
поняття крекінгу, ізомеризації.
Називати перші 10 представників гомологічного ряду алканів за система-тичною номенклатурою.
Складати молекулярні, електронні та структурні формули метану та йогогомологів; рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивостіалканів (заміщення, повного або часткового окиснення, розкладу,крекінгу, ізомеризації) та лабораторні і промислові способи їхдобування.
Пояснювати явище sp3-гібридизації електронних орбіталей атомів Карбону у молекулах алканів.
Характеризувати ковалентні С–С та С–Н зв’язки у молекулах алканів задовжиною, енергією, полярністю, просторовою напрямленістю.
Обґрунтовувати сутність явища структурної ізомерії на прикладі алканів;залежність між агрегатним станом, температурами плавлення і кипінняалканів та їх відносною молекулярною масою; згідно електронної будовиздатність алканів до реакцій заміщення.
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою та властивостями алканів.
Узагальнювати знання про хімічні властивості алканів для доведення їх хімічної стійкості.
3.2.2.
Алкени
Загальнаформула, номенклатура, ізомерія, будова, фізичні та хімічнівла-стивості, способи добування алкенів; якісна реакція на подвійнийзв`язок; поняття: полімеризація, полімер, моно-мер, мономерна ланка,ступінь поліме-ризації.
Наводитиструктурні ізомери алкенів за будовою карбонового ланцюга, положеннямподвійного зв’язку та міжвидові ізомери (циклоалкани).
Називати представники гомологічного ряду алкенів за систематичною номенклатурою.
Складати молекулярні, електронні та структурні формули етену та йогогомологів; рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивостіетену і пропену (гідрування (приєднання водню), галогенування(приєднання галогенів), гідратації (приєднання води),гідрогалогенування (приєднання галогеноводнів); полімеризації;часткового та повного окиснення.) та лабораторні і промислові способийого добування.
Пояснювати явище sp2-гібридизації електронних орбіталей атомів Карбону в молекулах алкенів.
Розрізняти на прикладі етену (пропену): полімер, мономер, мономерну ланку, ступінь полімеризації.
Характеризувати ковалентні С=С зв’язки у молекулах алкенів за довжиною, енергією, полярністю, просторовою напрямленістю.
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою та здатністю алкенів до реакцій приєднання.
Аналізувати напрям приєднання галогеноводнів або води до несиметричнихалкенів згідно перерозподілу електронної густини в їх молекулах(правило Марковникова).
Узагальнювати знання про хімічні властивості алкенів для доведення їх ненасиченого характеру.
3.2.3.
Алкіни
Загальнаформула, номенклатура, ізомерія, будова, фізичні та хімічнівластивості, способи добування, засто-сування алкінів; якісна реакціяна кратний зв`язок.
Називати представники гомологічного ряду алкінів за систематичною номенклатурою.
Складати молекулярні, електронні та структурні формули етину та йогогомологів; рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивостіетину (приєднання: гідрування (приєднання водню), галогенування(приєднання галогенів), гідратація (приєднання води),гідрогалогенування (приєднання галогеноводнів); тримеризації;часткового і повного окиснення) та лабораторні і промислові способийого добування.
Характеризувати ковалентні С?С зв’язки у молекулах алкінів за довжиною, енергією, полярністю, просторовою напрямленістю.
Обґрунтовувати сутність явища структурної ізомерії на прикладі алкінів;кислотні властивості етину згідно його електронної будови.
Пояснювати явище sp-гібридизації електронних орбіталей атомів Карбону в молекулах алкінів.
Порівняти реакційну здатність етену і етину в реакціях приєднання.
Аналізувати напрям приєднання галогеноводнів або води до алкінівнесиметричної будови згідно перерозподілу електронної густини в їхмолекулах (правило Марковникова).
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою та здатністю алкі-нів до реакцій приєднання, тримеризації.
3.2.4.
Ароматичні вуглеводні
(арени)
Загальнаформула, номенклатура, ізомерія, будова, фізичні та хімічнівла-стивості, способи добування, застосування ароматичних вуглеводнів;поняття ароматичності.
Називати представників гомологічного ряду бензену за систематичною номенклатурою.
Складати молекулярні, електронні та структурні формули бензену;рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості бензену(заміщення, приєднання, окиснення); лабораторні і промислові способийого добування.
Розрізняти ізомери та гомологи моноядерних ароматичних вуглеводнів;згідно електронної будови ненасичені та ароматичні вуглеводні.
Пояснювати стійкість бензену до дії окисників та його здатність дореакцій заміщення (нітрування, хлорування, сульфування) наявністю6?-електронної системи, що стабілізує ядро.
Порівнювати реакційну здатність бензену в реакціях заміщення та окиснення; ароматичні зв’язки з простими і подвійними.
3.2.5.
Природні джерела вуглеводнів та їх переробка
Природнийта супутний нафтові гази, нафта; крекінг та ароматизаціянафтопродуктів, детонаційна стійкість бензину; склад вугілля; проблемидобування рідкого палива з вугілля та альтернативних джерел.
Називати продукти переробки нафти та кам’яного вугілля.
Складати рівняння реакцій, що відображають крекінг та ароматизацію вуглеводнів.
Характеризувати природну вуглеводневу сировину як джерело добування органічних сполук.
Аналізувати вплив продуктів переробки вуглеводневої сировини надовкілля і здоров’я людей; екологічно чисті джерела виробництвапального.
3.3.
Оксигено-
вмісні
сполуки
Класифікація оксигеновмісних сполук; характеристичні групи класів оксигеновмісних сполук; номенклатура оксигеновмісних сполук.
Називатихарактеристичні групи класів оксигеновмісних сполук: спиртів, фенолів,альдегідів, карбонових кислот, естерів, а також жирів, вуглеводів(глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози); оксигеновмісні сполуки засистематичною номенклатурою.
Складати структурні формули оксигеновмісних органічних сполук різних класів.
Встановлювати генетичні зв`язки між представниками різних класів оксигеновмісних органічних сполук.
3.3.1.
Гідроксильні похідні вуглеводнів
Класифікація гідроксильних похідних вуглеводнів; характеристична група гідроксильних похідних вуглеводнів.
Складати структурні формули гідроксильних похідних вуглеводнів.
Розрізняти згідно електронної будови спирти і феноли.
3.3.1.1. Спирти
Класифікація спиртів. Називати представників гомологічного ряду одноатомних насичених спиртів за систематичною номенклатурою.
Розрізняти згідно електронної будови насичені, ненасичені, ароматичніспирти; одно-, двох-, трьох- і багатоатомні спирти; первинні, вторинній третинні спирти.
Загальнаформула, будова, номенклатура, ізомерія, властивості, способидобування, поширення в природі насичених одноатомних спиртів; згубнадія алкоголю на здоров’я людини. Складатимолекулярні, структурні, електронні формули метанолу, етанолу;структурні формули ізомерів (за будовою карбонового ланцюга, положеннямгідроксильної групи) одноатомних насичених спиртів; рівняння реакцій,що відображають хімічні властивості (кислотно-основні властивості;здатність до реакцій заміщення, внутрішньомолекулярної іміжмолекулярної дегідратації, естерифікації, часткового та повногоокиснення), промислові і лабораторні способи добування метанолу таетанолу.
Розрізняти за будовою і властивостями міжкласові ізомери: спирти та етери.
Характеризувати склад і будову (типи зв’язків та перерозподіл електронної густини в молекулах) одноатомних насичених спиртів.
Порівнювати кислотні властивості одноатомних насичених спиртів, води і мінеральних кислот.
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між електронною будовоюодноатомних насичених спиртів і їх фізичними властивостями (високітемператури кипіння в порівнянні з відповідними алканами, розчинність уводі); між електронною будовою одноатомних насичених спиртів і їххімічними властивостями; залежність між кислотними властивостями ібудовою одноатомних насичених спиртів в межах гомологічного ряду.
Гліцерол (гліцерин) як представник багатоатомних спиртів; якісна реакція на багатоатомні спирти. Складатирівняння реакцій, що відображають хімічні властивості гліцеролу(взаємодія з натрієм, гідроген хлоридом, мінеральними і карбоновимикислотами, повне окиснення).
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою і властивостями гліцеролу.
 
3.3.1.2.
Фенол
Формула, будова, властивості, способи добування, застосування; якісна реакція на фенол.
Складатимолекулярну, структурну, електронну формули фенолу; рівняння реакцій,що відображають хімічні властивості фенолу: кислотні властивості(взаємодія з натрієм, натрій гідроксидом), здатність до реакційзаміщення (взаємодія з бромною водою, нітратною кислотою); промисловихі лабораторних способів добування фенолу.
Обґрунтовувати на основіперерозподілу електронної густини в молекулі фенолу взаємний впливгідроксильної групи і ядра бензену.
Порівнювати кислотні властивості спиртів, фенолу, карбонатної кислоти; здатність до реакцій заміщення бензену і фенолу.
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою і властивостями фенолу.
3.3.2.
Альдегіди
Загальнаформула, будова, номенклатура, властивості, способи добування,застосування, поширення в природі; якісна реакція на альдегідну групу.
Складатиструктурні формули альдегідів та їх структурних ізомерів; рівнянняреакцій, що відображають хімічні властивості альдегідів (реакціївідновлення, часткового окиснення), промислові і лабораторні способидобу-вання.
Розрізняти за якісними реакціями альдегіди.
3.3.3.
Карбонові кислоти
Класифікація,загальна формула, будови, номенклатура, ізомерія, властивості, способидобування, застосування, поширення в природі карбонових кислот; будовита властивості мила і синтетичних мийних засобів; негатив-ний впливсинтетичних мийних засобів на довкілля.
Називати за систематичною номенклатурою характеристичну групу та представники гомологічних рядів різних видів карбонових кислот.
Класифікувати карбонові кислоти за будовою карбонового ланцюга(насичені, ненасичені, ароматичні), кількістю карбоксильних груп(одно-, двох-, трьохосновні), кількістю атомів Карбону (нижчі та вищі).
Складати формули структурних ізомерів насичених одноосновних карбоновихкислот; рівняння реакцій, що підтверджують хімічні властивостікарбонових кислот: кислотні (взаємодія з активними металами, основнимиоксидами, основами, солями), реакції заміщення біля атома Карбонукарбоксильної групи з утворенням функціональних похідних кислот(естерів), рівняння реакцій, що відображають промислові і лабораторніспо-соби добування метанової і етанової кислот.
Обґрунтовувати згідно електронної будови здатність нижчих карбоновихкислот до електролітичної дисоціації; хімічні властивості метановоїкислоти;
Порівнювати кислотні властивості карбонових кислот в межахгомологічного ряду, різних типів кислот між собою та зі спиртами,фенолом і мінеральними кислотами.
Установлювати причинно-наслідкові зв’язки між електронною будовою і фізичними та хімічними властивостями карбонових кислот.
Узагальнювати знання про хімічні властивості карбонових кислот для підтвердження їх кислотних властивостей.
3.3.4.
Естери. Жири
Загальнаформула, класифікація, будова, номенклатура, ізомерія, властивості,способи добування, застосування, поширення в природі естерів карбоновихкислот; біологічна роль жирів.
Називати за систематичною номенклатурою представники гомологічного ряду естерів.
Складати рівняння реакцій гідролізу естерів; способи добування естерів;рівняння хімічні реакцій які відображають властивості жирів (гідроліз,гідрування, окиснення жирів); рівняння реакцій утворення жирів.
Розрізняти за характеристичними групами міжкласові ізомери: карбонові кислоти та їх естери.
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, власти-востями, біологічними функціями та застосуванням жирів.
3.3.5.
Вуглеводи
Склад,молекулярні, структурні формули глюкози, фруктози, сахарози, крохмалю іцелюлози, класифікація, будова, фізичні та хімічні властивості,добування, застосування, біологічна роль вуглеводів; якісні реакції длявизначення глюкози, крохмалю; застосування глюкози, сахарози, крохмалю,целюлози; поняття про штучні волокна.
Класифікувати вуглеводи на моно-, ди- та полісахариди; альдегідоспирти та кетоноспирти.
Складати рівняння реакцій, що відображають хімічні властивості,добування і застосування глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози.
Встановлювати подібність і відмінність складу, будови і властивостей крохмалю та целюлози.
Узагальнювати знання про хімічні властивості вуглеводів для виявленняхарактеристичних груп в їх молекулах; ідентифікації глюкози і крохмалю.
3.3.6.
Аміни
Загальні формули, будова, номенклатура, ізомерія, властивості, способи добування, застосування, розповсюдження у природі амінів.
Класифікуватиаміни як похідні амоніаку (первинні, вторинні і третинні) та за будовоюкарбонового ланцюга (насичені, ароматичні).
Складати молекулярні,електронні, структурні формули найпростіших амінів аліфатичного таароматичного рядів; структурні формули ізомерів за будовою карбоновоголанцюга, за положенням характеристичної аміногрупи та міжвидовихізомерів первинної, вторинної, третинної будови з однаковою кількістюатомів Карбону; рівняння реакцій, що відображають хімічні властивості(взаємодія з водою, кислотами), промислові і лабораторні способидобування амінів.
Обґрунтовувати основні властивості амінів аліфатичного і ароматичногорядів; на основі взаємного впливу аміногрупи та бензенового ядра вмолекулі аніліну зменшення основних властивостей і збільшенняреакційної здатності в реакціях заміщення.
Установлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою та властивостями амінів аліфатичного та ароматичного рядів.
Порівнювати основні властивості амоніаку, амінів аліфатичного(первинної, вторинної, третинної будови) та ароматичного рядів.
3.3.7.
Амінокислоти
Склад,класифікація будова номенклатура ізомерія фізичні та хімічнівластивості добування, застосування, біологічна роль амінокислот;поняття: амфотерність амінокислот, біполярний йон; ди-, три-,поліпептиди.
Класифікуватиамінокислоти за будовою карбонового ланцюга, взаєморозта-шуваннямкарбоксильної і аміногруп, за кількістю карбоксильних і аміногруп.
Складати структурні формули найпростіших амінокислот; рівняння реакційполіконденсації амінокислот з утворенням ди-, три-, поліпептидів.
Обґрунтовувати згідно електронної будови прояв основних властивостейамінокислот у кислому середовищі і кислотних властивостей у лужномусередовищі, утворення біполярних йонів за рахуноквнутрішньомоле-кулярної взаємодії їх характеристичних груп.
Порівнювати за будовою і хімічними властивостями амінокислоти та карбонові кислоти.
Установлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою (одночасноюнаявністю в їх молекулах аміно- і карбоксильної груп) і амфотернимивластивостями амінокислот; дії амінокислот на розчини індикаторів.
3.3.8.
Білки
Будова, властивості, застосування, біологічної ролі білків; кольорові реакції на білки; біологічна роль амінокислот, білків.
Розрізняти первинну, вторинну, третинну та четвертинну будову білків.
Обґрунтовувати відмінність процесів гідролізу, розкладання, денатурації білків.
3.3.9.
Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі
Класифікаціявисокомолекулярних речовин; методи синтезу високомолекулярних речовин;будова і властивості полімерів; термопластичні полімери і пластмаси наїх основі; поняття про синтетичні волокна; значення полімерів усуспільному господарстві та побуті.
Складатиструктурні формули полімерних сполук, найважливіших пластмас іполімерних матеріалів на їх основі; рівняння реакцій полімеризації зутворенням найважливіших полімерів.
Порівнювати природні, штучні та синтетичні полімерні матеріали; властивості термопластичних полімерів, синтетичних волокон.
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між властивостями та застосуванням полімерів.
3.4.
Узагальнення відомостей про органічні сполуки
Порівнювати хімічні властивості різних класів органічних сполук.
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом і хімічними властивостями представників різних класів органічних сполук.
Узагальнювати знання про хімічні властивості та пособи добування длявстановлення генетичних зв’язків між різними класами органічних сполук;здійснення хімічних реакцій з метою взаємних перетворень представниківрізних класів органічних сполук та спостереження за наслідками цихперетворень.
4. Обчислення в хімії
4.1.
Розв`язування задач за хімічними формулами
Одиницівимірювання молярної маси, молярного об`єму, кількості речовини,значення молярного об`єму за н.у., сталої Авогадро, формул дляобчислення кількості речовини, кількості частинок у певній кількостіречовини, масової частки елемента в сполуці, відносної густини газу,масової (об`ємної) частки компонента в суміші.
Обчислювативідносну молекулярну та молярну маси речовини; кількість частинок упевній кількості речовини, масі речовини, об’ємі газу; об’єм даної масиабо кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газуза іншим газом; об’ємні частки газів у суміші; середню молярну масусуміші газів; масову частку елемента у сполуці за її формулою; масовучастку розчиненої речовини в розчині, молярну концентрацію.
Встановлювати хімічну формулу речовини за масовими частками елементів, що входять до її складу.
4.2.
Вираження кількісного складу розчину
Поняття: масова частка розчиненої речовини, маса розчину.
Обчислювати масу розчину, масову частку розчиненої речовини.
Робити обчислення з використанням кристалогідратів.
4.3.
Розв`язування задач за рівняннями реакцій Алгоритми розв`язку задач за рівнянням реакції; поняття: вихід продукту від теоретично можливого, надлишок речовини Обчислюватиза рівняннями хімічних реакцій маси, об`єми, кількості речовини завідомою масою, кількістю речовини одного з реагентів чи продуктівреакції; практичний вихід продукту реакції відносно теоретичноможливого.
Встановлювати хімічну формулу речовини за рівнянням реакції.
Робити обчислення з використанням речовин, що містять домішки; з використанням речовин, які дано в надлишку.
Розв`язувати комбіновані задачі (комбінування не більше двох типів).
Комментарии:
Оставить свой комментарий:
Имя:*
E-Mail:
Комментарий:
Введите два слова, показанных на изображении: *