Предметні уміння та способи навчальної діяльності

Сучасневизначення життя. Основні ознаки живого. Рівні організації життя:молекулярний, клітинний, організменний, популяційний, екосистемний,біосферний.

Характеризувати основні ознаки живого.
Пояснювати значення біологічної науки в житті людини і суспільства.
Аналізувати структуру та визначати властивості рівнів організації життя.

Класифікаціяхімічних елементів за їхнім вмістом в організмах (макроелементи, у томучислі органогени, мікроелементи). Наслідки недостатнього абонадлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F,Fe, Ca, Pb,) та способи усунення їх нестачі.
Ендемічні хвороби.

Називати органогенні елементи, макроелементи, визначати їх роль в побудові молекул.
Порівнювати співвідношення хімічних елементів у живій та неживій природі.
Використовуватизнання для визначення можливості уникнення захворювань людини, щовиникають через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів.

Роль води, солей та інших неорганічних речовин в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки.

Наводити приклади значення неорганічних речовин.
Характеризувати біологічну роль води.
Встановлювати взаємозв’язок між фізико-хімічними властивостями та біологічною роллю води.

Будова, властивості і функції органічних сполук: ліпідів, вуглеводів(моносахаридів, полісахаридів), амінокислот, білків, нуклеотидів, АТФ,нуклеїнових кислот.
Рівні структурної організації білків і нуклеїнових кислот. Мономер,полімер, біополімери, пептиди, поліпептиди, макроергічний зв`язок,комплементарність, реплікація, денатурація, ренатурація, деструкція,емульгація, ген, регуляторний ген, структурний ген.
Ферменти, їх будова, властивості та застосування у господарській діяльності людини.
Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, алкалоїди), їх біологічна роль.

Наводити приклади значення органічних речовин, застосування ферментів в господарській діяльності людини.
Розпізнавати головні класи органічних сполук за їх структурними формулами та властивостями.
Визначати роль хімічних зв’язків в структурній організації макромолекул.
Порівнювати ДНК і РНК за складом і рівнями структурної організації.
Встановлювати:закономірність між просторовою організацією макромолекул табіологічними функціями речовин; взаємозв’язок між будовою органічнихречовин та їх функціями.
Розв’язуватиелементарні вправи з молекулярної біології: визначати молекулярну масуречовини за масою одного з її компонентів, довжину молекули нуклеїновоїкислоти, її склад; моделювати процеси реплікації.
Обґрунтовувати єдність хімічного складу організмів, живої і неживої природи.

Основні положення сучасної клітинної теорії.
Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрани.
Надмембранні комплекси (клітинна стінка, глікокалікс). Підмембраннікомплекси (мікронитки, мікротрубочки). Цитоскелет, його функції.
Цитоплазма та її компоненти. Органели. Одномембранні та двомембранніорганели. Клітинні включення. Рибосоми, полірибосоми, клітинний центр,органели руху, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми,вакуолі, мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови іфункцій). Взаємні перетворення пластид. Автономія мітохондрій тахлоропластів у клітині.
Будова та функції ядра. Хромосоми, особливості будови та хімічногоскладу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми(гетерохромосоми). Каріотип. Хромосомний набір ядра (гаплоїдний,диплоїдний, поліплоїдний).
Типи організації клітин (прокаріотичний та еукаріотичний).
Особливості організації клітин прокаріотів. Нуклеоїд прокаріотів. Плазміди.
Особливості організації клітин еукаріотів.

Порівнювати клітинну теорію Т.Шванна та сучасну клітинну теорію.
Пояснювати: взаємозв’язок мембран в еукаріотичній клітині та їх участь у клітинній взаємодії; способи транспорту речовин через мембрани.
Порівнювати будову і функції поверхневого апарату тварин, рослин, грибів, прокаріотів.
Характеризувати будову і функції складових клітини.
Встановлювати взаємозв’язок між будовою і функціями складових клітини.
Розпізнавати клітини та їх складові на схематичних малюнках та мікрофотографіях.
Встановлювати взаємозв’язок складових ядра, цитоплазми і поверхневого апарату клітини.
Пояснювати: роль ядра у збереженні, передачі та реалізації спадкової інформації; значення стабільності каріотипу для існування виду.
Виділяти істотні ознаки будови прокаріотичних і еукаріотичних клітин.
Порівнювати прокаріотичні і еукаріотичні клітини.
Виявляти причини відмінностей у будові клітин прокаріотів та еукаріотів (рослин, тварин, грибів).
Робити висновок про: загальний план будови клітин всіх організмів; клітину - елементарну цілісну живу систему.

Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітоз та його фази. Мейоз та його фази. Кон’югація гомологічних хромосом. Кросинговер.

Пояснювати сутність і біологічне значення мітозу і мейозу; кросинговеру.
Аналізувати: етапи клітинного циклу; фази мітозу і мейозу.
Порівнювати мітотичний і мейотичний поділи клітини.

Обмін речовин (метаболізм).Обмін речовин (метаболізм).метаболізм).Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерелаенергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) ігетеротрофні організми.
Етапи перетворення енергії в організмі:підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробнета анаеробне дихання.
Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості.Кодон, антикодон, стоп-кодони, екзони, інтрони. Транскрипція.Трансляція. Біосинтез нуклеїнових кислот. Реакції матричного синтезу.
Фотосинтез. Основні події світлової та темнової фаз фотосинтезу.Підсумкове рівняння процесу фотосинтезу. Значення фотосинтезу.
Виведення продуктів обміну речовин.

Наводити приклади автотрофних (фото- і хемо-) і гетеротрофних організмів.
Пояснюватисутність і значення: асиміляції і дисиміляції; біосинтезу білків інуклеїнових кислот; гліколізу; дихання; фотосинтезу; вплив умовдовкілля на інтенсивність процесу фотосинтезу; роль АТФ в енергетичномуобміні; роль ферментів у забезпеченні процесів обміну речовин.
Порівнювати фотосинтез і дихання, дихання і гліколіз, транскрипцію і реплікацію.
Виявляти особливості фотосинтезу еукаріотів та прокаріотів.
Аналізувати етапи енергетичного та пластичного обміну.
Моделювати процеси трансляції, транскрипції.

Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення.
Механізм проникнення вірусів в організм та клітини хазяїна. Вплив вірусів на організм хазяїна.
Профілактика вірусних хвороб.
Роль вірусів у природі та житті людини.

Наводити приклади хвороб, які спричиняють віруси.
Характеризувати механізми проникнення вірусів в клітини людини, тварин, рослин, бактерій.
Пояснювати шляхи зараження хворобами, які спричиняють віруси; вплив вірусів на організм хазяїна.
Розкривати роль вірусів у природі й житті людини; принципи застосування вірусів у біотехнологіях.
Обґрунтовувати заходи профілактики вірусних хвороб.

Загальнахарактеристика прокаріотів (бактерії, ціанобактерії). Особливостібудови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання,розмноження, спороутворення, обмін спадковою інформацією).Взаємозв’язки прокаріотів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм,паразитизм). Різноманітність та роль прокаріотів у природі та життілюдини. Хвороботворні бактерії та захворювання, що ними викликаються.Заходи боротьби із збудниками та профілактика інфекційних захворювань.

Наводити приклади хвороб, які спричиняють бактерії.
Розпізнавати бактерії, ціанобактерії на схемах, малюнках, мікрофотографіях;
Виділяти істотні ознаки бактерій, ціанобактерій.
Порівнювати будову та життєдіяльність бактерій та ціанобактерій.
Визначати взаємозв’язки прокаріотів з іншими організмами.
Розкривати роль прокаріотичних організмів у природі та в житті людини; принципи застосування бактерій у біотехнологіях.
Обґрунтовувати заходи профілактики інфекційних захворювань.

Загальна характеристика царства Рослини.
Принципи класифікації рослин. Життєві форми рослин.

Виділяти істотні ознаки царства Рослини.
Пояснювати принципи класифікації рослин.
Розпізнавати за ознаками зовнішньої будови життєві форми рослин.
Обґрунтувати роль рослин у природі і житті людини.

Принципи організації тіла рослин.
Тканини багатоклітинних рослин (твірна, покривна, основна, механічна, провідна) їх будова і функції.
Вегетативні органи рослин (корінь; пагін: стебло, листок; зародковийпагін – брунька) їх будова і функції. Видозміни вегетативних органіврослин.
Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, насінина, плід) їх будова і функції. Утворення насіння та плодів.
Особливості будови насінини одно- та дводольних рослин. Органирозмноження вищих спорових рослин (спорангії, гаметангії: антеридії,архегонії). Спори.
Взаємозв’язок органів рослин.
Живлення рослин (мінеральне живлення, повітряне живлення–фотосинтез). Дихання рослин. Транспірація.
Рух речовин (органічних і неорганічних).
Розмноження рослин (форми розмноження водоростей, вищих спорових танасінних рослин). Вегетативне розмноження рослин. Особливостізапліднення у вищих спорових і покритонасінних рослин. Запилення тайого способи.
Ріст і розвиток рослин. Життєві цикли рослин (чергування поколінь,спорофіт, гаметофіт). Тривалість життя рослин. Подразливість та рухирослин. Регуляція процесів життєдіяльності у покритонасін-них рослин.Фітогормони.

Розпізнавати: тканини, органи рослин на схемах і малюнках.
Характеризувати:особливості будови тканин і органів рослин; видозміни вегетативнихорганів рослин; типи кореневих систем; утворення насіння і плодів;способи вегетативного розмноження; процеси життєдіяльності рослин; рісті розвиток рослин; вплив добрив на ріст і розвиток рослин; рухи рослин;регуляцію функцій у покритонасінних рослин.
Пояснювати:значення видозмін вегетативних органів рослин; значення квітки, плоду,подвійного запліднення у покритонасінних рослин; біологічне значеннявегетативного розмноження, запилення, фотосинтезу, дихання,транспірації.
Порівнювати: одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми; типи кореневих систем; будову насінини однодольних і дводольних рослин.
Застосовувати знання для: використання різних способів вегетативногорозмноження рослин у господарстві людини; створення оптимальних умовдля проростання насіння.
Визначати: спосіб запилення квітки, способи поширення плодів за їхньою будовою; закономірності процесів життє-діяльності рослин;
Аналізувати принципи організації багатоклітинних рослин.
Встановлювати:взаємозв’язок будови та функцій тканин, органів рослин; зв`язок міжбудовою квітки і способом запилення; взаємозв’язок органів рослин.
Обґрунтовувати значення появи в процесі еволюції квітки і плоду; цілісність організму рослин.

Загальнахарактеристика царства Гриби. Особливості будови, поширення, середовищаіснування та процесів життєдіяльності (живлення, дихання, розмноження)шапкових, цвілевих грибів дріжджів, грибів – паразитів. Роль грибів уприроді та житті людини. Мікориза.
Будова лишайників. Форма слані лишайників (накипні, листуваті, кущисті). Особливості життєдіяльності лишайників.
Значення лишайників у природі і житті людини.

Розпізнавати: основні групи грибів, накипні, кущисті, листуваті лишайники на малюнках, схемах та фотографіях.
Характеризувати: будову грибів і лишайників; процеси життєдіяльності (живлення, розмноження) грибів; лишайники як симбіотичні організми.
Пояснювати пристосування грибів до факторів середовища.
Встановлювати взаємозв’язки грибів і вищих рослин.
Розкривати роль грибів і лишайників у природі і значення їх в житті людини.
Визначати причини витривалості лишайників.
Порівнювати: принципи організації, будову і процеси життєдіяльності грибів, рослин і тварин.

Загальна характеристика царства Тварини. Принципи класифікації тварин.
Значення тварин в екосистемах.

Вирізняти істотні ознаки царства Тварини.
Пояснювати принципи класифікації тварин.
Розкривати роль тварин у екосистемах.
Порівнювати особливості будови і процесів життєдіяльності рослин і тварин.

Принципиорганізації тіла тварин. Загальний план будови організму тварин:симетрія тіла (двобічна, радіальна), покриви тіла, опорний апарат(зовнішній скелет, внутрішній скелет, гідроскелет), порожнина тіла(первинна, вторинна, змішана), органи та системи органів. Замкнена танезамкнена кровоносна системи, гемолімфа. Подразливість, рух, живлення,дихання, виділення, транспорт речовин, розмноження, ріст тварин.Регуляція функцій у багатоклітинних тварин. Типи розвитку тварин:прямий і непрямий (з повним і неповним перетворенням).

Наводити приклади: способів живлення, дихання тварин; видів руху тварин; проявів подразливості у тварин.
Характеризувати:симетрію тіла тварин; покриви тіла тварин; опорний апарат; порожнинитіла; системи органів; замкнену і незамкнену кровоносну систему; рухтварин; прояви життєдіяльності тварин; типи розвитку тварин.
Пояснювати: значення систем органів тварин; непрямого розвитку тварин; значення покривів тіла; механізми руху тварин.
Порівнювати:особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин;функції клітин одноклітинних та багатоклітинних тварин; тканини тварині рослин; регуляцію функцій організму рослин і тварин.
Визначати за ознаками зовнішньої будови тварин: риси ускладнення будови багатоклітинних тварин порівняно з одноклітинними; тип симетрії тіла тварин.

Загальнахарактеристика підцарств: Одноклітинні, Багатоклітинні; типів:Кишковопорожнинні, Плоскі черви, Первиннопорожнинні; Кільчасті черви;Молюски; Членистоногі (класів: Ракоподібні; Павукоподібні; Комахи),Хордові – підтипи: Безчерепні (клас Головохордові), Хребетні (класи:Хрящові риби, Кісткові риби, Земноводні; Плазуни; Птахи; Ссавці –Першозвірі, Нижчі звірі (сумчасті), Вищі звірі (плацентарні)).
Спосіб життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови, поширення уприроді представників наведених таксонів, їх різноманіття. Значеннятварин різних таксонів у природі та житті людини Зникаючі види тварин вУкраїні.

Наводити приклади: рядів комах з повним і неповним перетворенням; рядів плацентарних ссавців.
Розпізнавати тварин наведених таксонів на малюнках, фотографіях.
Характеризувати:особливості зовнішньої і внутрішньої будови представників наведенихтаксонів; риси пристосування тварин до умов існування; шляхи зараженнялюдини паразитичними організмами; взаємозв’язки тварин між собою, зіншими організмами і неживою природою.
Пояснювати: закономірності поширення видів тварин у природі; значення поведінкових реакцій тварин.
Вирізняти характерні ознаки тварин наведених таксонів.
Порівнювати: особливості будови тварин різних систематичних груп.
Визначати:за ознаками будови представників наведених таксонів; риси ускладнення вбудові тварин різних таксонів; причини, що зумовлюють поширення тваринрізних таксонів на земній кулі.
Аналізувати: зміни в будові, процесах життєдіяльності тварин як результат пристосування їх до середовищ існування.

Положеннялюдини в системі органічного світу. Хромосомний набір клітин людини.Тканини організму людини (епітеліальна, м’язова, нервова, сполучна) їхбудова і функції. Внутрішнє середовище організму людини. Гомеостаз.Функціональні системи органів.
Функції та будова: органівопорно-рухової системи; крові, лімфи; кровоносної і лімфатичної систем;систем органів травлення, дихання; імунної, ендокринної, нервовоїсистем; сенсорних систем; сечовидільної системи; шкіри; органів зору,слуху, рівноваги.
Кровообіг. Лімфообіг. Кровотворення. Імунітет, його види. Зовнішнє і клітинне дихання.
Живлення і травлення. Енергетичні потреби організму. Основні етапирозщеплення білків, вуглеводів і жирів. Норми і гігієна харчування.Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- та гіпервітамінози.
Виділення. Регуляція функцій (нервова, гуморальна). Рефлекс.Рефлекторна дуга. Терморегуляція. Загартування. Гіподинамія.
Вища нервова діяльність людини. Безумовні і умовні рефлекси. Утворенняумовних рефлексів. Тимчасовий нервовий зв`язок. Гальмування умовнихрефлексів. Динамічний стереотип. Фізіологічні основи мовлення. Перша ідруга сигнальні системи. Мислення і свідомість. Відчуття, сприйняття,увага, пам`ять та її види, емоції. Особистість. Типи темпераменту.Характер. Обдарованість, здібності. Сон і його значення.
Вплив алкоголю, наркотиків, токсинів та тютюнокуріння на організм людини.

Наводити приклади:залоз зовнішньої, внутрішньої і змішаної секреції; гормонів ендокриннихзалоз; травних залоз, травних соків та їх ферментів; вітамінів;безумовних і умовних рефлексів; навичок, звичок, емоцій; біоритмівлюдини.
Розпізнавати: тканини, окремі органи і системи органів людини на малюнках і схемах.
Характеризувати:типи тканин; внутрішнє середовище організму людини; принципи роботинервової і ендокринної системи; механізми роботи серця, руху крові посудинах; механізми скорочення м’язів, дихальних рухів; захисні реакціїорганізму (імунні, алергічні, зсідання крові, стрес, підтриманнятемператури тіла тощо); процеси травлення, всмоктування, газообміну вклітинах і тканинах, утворення сечі, терморегуляції; роль вітамінів,бактеріальної флори шлунково-кишкового тракту в життєдіяльності людини;фізіологічну природу сну.
Пояснювати:роль складових внутрішнього середовища організму людини; рольфункціональних систем; сутність і значення нервово-гуморальноїрегуляції; механізми нервово-гуморальної регуляції процесів травлення,дихання, кровообігу, терморегуляції, виділення, опори і руху, обмінуречовин і енергії; значення сигнальних систем у сприйняттінавколишнього середовища; біологічне значення сну.
Застосовувати знання длянадання першої допомоги при різних видах кровотеч, опіках, тепловому ісонячному ударах, обмороженні, ураженні електричним струмом абоблискавкою, при зупинці дихання, при ушкодженнях опорно-руховоїсистеми, при отруєннях.
Визначати:фізіологічні причини стомлення м’язів; причини і наслідки гіподинамії;причини захворювань що ведуть до порушення функцій і складу крові,захворювань ендокринних залоз, органів кровообігу, дихання, травлення,виділення, опорно-рухового апарату, порушень зору і слуху; чинники, щовпливають на формування особистості.
Порівнювати:будову скелету людини і тварин; нервову і гуморальну регуляцію функцій;безумовні і умовні рефлекси; першу і другу сигнальні системи; типитемпераменту.
Встановлювати та розкривати: взаємозв’язок будови та функцій органів та систем органів; зв`язок основних властивостей нервової системи і темпераменту.
Аналізувати та розкривати роль всіх систем органів в обміні речовин, забезпеченні гомеостазу і механізмів його підтримання.
Обґрунтовувати:значення рухової активності; фізіологічні основи раціональногохарчування; правила гігієни; шкідливий вплив алкоголю, наркотиків,токсинів та тютюнокуріння на організм людини.

Формирозмноження організмів (нестатеве, статеве). Способи нестатевогорозмноження одноклітинних (поділ, шизогонія, брунькування,спороутворення) і багатоклітинних організмів (вегетативне розмноження,спороутворення).
Клон. Клонування організмів. Партеногенез.Поліембріонія. Кон’югація, копуляція. Будова та процеси формуваннястатевих клітин. Запліднення та його форми. Роздільностатеві тагермафродитні організми.

Пояснювати: сутність і біологічне значення статевого і нестатевого розмноження, партеногенезу, поліембріонії, запліднення.
Розрізняти: способи розмноження; форми запліднення; способи вегетативного розмноження рослин і тварин.
Порівнювати: статеве і нестатеве розмноження; будову чоловічих і жіночих гамет.
Аналізувати: етапи формування статевих клітин.
Визначати причини і наслідки відмінностей в будові і процесах формування чоловічих і жіночих гамет.

Онтогенез.Періоди індивідуального розвитку організмів. Зародковий (ембріональний)період розвитку, його етапи у тварин. Післязародковий(постембріональний) період розвитку, його типи і етапи у тварин ілюдини. Статеве дозрівання (на прикладі людини).
Особливості післязародкового розвитку у рослин.
Ріст його типи та регуляція. Регенерація. Життєвий цикл. Прості таскладні життєві цикли. Чергування різних поколінь у життєвому циклі.Сезонні зміни у житті рослин і тварин.

Характеризуватиетапи ембріонального розвитку у тварин (дробіння, утворення бластули,гаструли, диференціація клітин, гістогенез, органогенез, явищеембріональної індукції); механізми росту, статевого дозрівання (наприкладі людини).
Пояснювати сутність і біологічне значення: чергування поколінь у життєвому циклі організмів; прямого і непрямого розвитку тварин.
Класифікувати типи росту у організмів різних царств.
Аналізувати: періоди онтогенезу у рослин і тварин; основні життєві цикл у рослин та тварин; причини сезонних змін у житті рослин і тварин.
Порівнювати:прямий та непрямий розвиток багатоклітинних тварин; життєві циклирослин; можливості і механізми регенерації організму у рослин і тварин.
Виявляти чинники, що впливають на онтогенез людини, та оцінювати результати їхньої дії.

Розпізнавати: алельні і неалельні гени; гомозиготи і гетерозиготи; домінантний і рецесивний стани ознак, типи взаємодії генів.
Характеризувати вплив токсичних речовин, наркотиків, алкоголю та тютюнокуріння на спадковість людини.
Пояснювати:цитологічні основи законів спадковості Г. Менделя; принципи взаємодіїалельних і неалельних генів; вплив летальних алелей; механізмивизначення статі; значення зчепленого (у тому числі зі статтю)успадкування; множинну дію генів; основні закономірності функціонуваннягенів у про – та еукаріотів; біологічне значення цитоплазматичноїспадковості.
Визначати причини відхилень при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених Г. Менделем.
Порівнювати: гомозиготи і гетерозиготи; генотип і фенотип; геноми різних груп організмів (прокаріот, еукаріот, вірусів).
Аналізувати: основні положення хромосомної теорії; схеми моногібридного і дигібридного схрещування; родоводи; спадкові ознаки родини.
Складати схеми моногібридного і дигібридного схрещування.
Розв’язувати генетичні задачі:на моногібридне і дигібридне схрещування, взаємодію алельних генів:повне і неповне домінування, кодомінування, зчеплене зі статтюуспадкування.
Обґрунтовувати:цілісність генотипу; потребу охорони генофонду популяцій; рольспадковості в еволюції організмів; значення вивчення законівспадковості для практичної діяльності людства.

Розпізнавати: спадкову і неспадкову мінливість; види спадкової мінливості; типи мутацій.
Пояснювати:роль взаємодії генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу;адаптивний характер модифікаційних змін; значення комбінативноїмінливості; роль мутагенних чинників.
Характеризувати: закономірності комбінативної та мутаційної мінливості; властивості мутацій;
Визначати:причини модифікаційної мінливості; джерела комбінативної мінливості;причини виникнення мутацій. Порівнювати мутаційну і модифікаційнумінливість.
Аналізувати варіаційний ряд і варіаційну криву.
Обґрунтовувати:значення мутацій у природі та житті людини; заходи захисту від впливумутагенних чинників; роль мутацій в еволюції організмів; значеннязакону гомологічних рядів спадкової мінливості.

Розрізняти: форми штучного добору; системи схрещувань організмів.
Характеризувати:особливості селекції рослин, тварин, мікроорганізмів; напрямкидосліджень та сучасні досягнення біотехнологій; принципи створення тазастосування генетично модифікованих і химерних організмів.
Пояснювати:значення законів генетики для селекції, біологічне значення явищагетерозису; значення поліплоїдії в селекції рослин; роль досягненьсучасної біотехнології у житті та господарській діяльності людини.
Визначати:генетичні наслідки різних систем схрещувань організмів; причинигетерозису; способи подолання стерильності міжвидових гібридів;наслідки застосування сучасних біотехнологій.