Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України
Програма укладена на основі чинної програми з історії України для 11-річної школи.
Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання знань та умінь учасників зовнішнього незалежного оцінювання:
- про основні політичні, соціально-економічні, культурні події та видатних історичних діячів;
- встановлювати причиново-наслідковi зв’язки подій і явищ;
- працювати з різними джерелами інформації;
- визначати хронологічні межі соціально-економічних та політичних подій, їхні зміст та послідовність;
- позначати на картосхемі місця історичних подій;
- визначати найважливіші зміни, що відбувалися й вiдбуваються в житті людства;
- аналізувати історичні джерела, класифікувати їх;
- пояснювати і застосовувати поняття й терміни.
| Розділ програми | Факти, дати, історичні персоналії, поняття та терміни | Предметні уміння | | Стародавня історія України | Факти:поява і розселення людей на території України. Поширення землеробства іскотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку.Заснування античних міст-колоній в Північному Причорномор’ї та Криму.Перші писемні згадки про давніх слов`яни (венедів, антів, склавинів).Велике розселення слов’ян.
Дати:
ІV – середина III тис. до н.е. – трипільська культура;
VI – VII ст. – Велике розселення слов’ян.
Поняття та терміни: історичніджерела, археологічна культура, палеоліт, мезоліт, неоліт, бронзовийвік, ранній залізний вік, ремесло, осілий спосіб життя, кочовий спосібжиття, колонізація. | Встановлювати хронологічну послідовність основних явищ, процесів, подій періоду, співвідносити явища, процеси, події з відповідною епохою.
Позначати на картосхемімісця основних стоянок людей кам`яного віку на теренах сучасноїУкраїни; території розселення трипільців, кіммерійців, скіфів тасарматів, місцерозташування античних міст-колоній ПівнічногоПричорномор`я та Криму, напрямки розселення слов`ян під час Великогопереселення народів.
Називати імена визначних діячів, пам’ятки культури доби.
Визначатириси неолітичної революції, причини та наслідки занепаду ВеликоїСкіфії, особливості грецької колонізації Північного Причорномор`я таКриму, наслідки та значення Великого розселення слов`ян.
Характеризувати суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, кіммерійців, скіфів, давніх слов`ян. | | Виникнення та розквіт Київської Русі | Факти:розселення східнослов’янських племінних союзів. Утворення КиївськоїРусі. Внутрішньо-та зовнішньополітична діяльність князів/княгині:Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого таЯрослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії.Спорудження Софійського собору. Правління Ярославичів. Боротьба закиївський стіл між Ярославичами. Князювання Володимира Мономаха та йогосина Мстислава в Києві.
Дати:
882 р. – об`єднання північних та південних руських земель Олегом;
988 р. – запровадження християнства як державної релігії;
1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві;
1097 р. – Любецький з’їзд князів.
Персоналії: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.
Поняття та терміни: племінний союз, князь, бояри, верства, язичництво, християнство. | Встановлювати хронологічну послідовність основних подій періоду, співвідносити історичні явища, процеси, події з відповідною епохою.
Позначати на картосхемітериторії розселення східнослов`янських племінних союзів у VIII – IXст., шлях «з варяг у греки», територіальні межі Київської Русі заОлега, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Називати імена визначних діячів, пам’ятки культури періоду.
Визначатинаслідки внутрішньо-та зовнішньополітичної діяльності князів доби,передумови та історичне значення запровадження християнства якдержавної релігії, значення та наслідки Любецького з’їзду князів.
Характеризувативнутрішню та зовнішню політику Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги,Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, ВолодимираМономаха та його сина Мстислава. | Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська
держава | Факти:роздробленість Київської Русі. Боротьба за київський стіл. Об’єднанняГалицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича.Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Розподіл ізбереження Галицько-Волинської держави нащадками Данила Романовича.
Дати:
1187 р. – перша згадка назви „Україна” в писемних джерелах;
1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;
1238 – 1264 рр. – правління Данила Романовича;
1240 р. – захоплення Києва монголами.
Персоналії: Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Лев Данилович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.
Поняття та терміни: роздробленість, федеративна монархія, колективний сюзеренітет, золотоординське ярмо. | Встановлювати хронологічну послідовність основних подій, явищ, процесів періоду, співвідносити історичні події, явища, процеси з відповідною епохою.
Називати імена значних діячів, пам’ятки культури періоду.
Позначати на картосхеміКиївське, Чернігівське, Переяславське князівства, Галицько-Волинськудержаву за часів правління Данила Романовича; напрямки походів монголіву південно-західні руські землі.
Визначатипричини і сутність політичної роздробленості Київської Русі,особливості процесу формування та значення утворенняГалицько-Волинської держави, причини та міжнародне значення коронаціїДанила Романовича, особливості залежності українських князівств відЗолотої Орди, наслідки золотоординського панування.
Характеризуватирозвиток Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького таВолинського князівств, внутрішню та зовнішню політику ДанилаРомановича, його наступників. | | Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ-ХІV ст. | Факти:розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русіта Галицько-Волинської держави. Розвиток культури та освіти КиївськоїРусі та Галицько-Волинської держави. Поширення писемності.
Дати:
1017 – 1037 рр. – спорудження Софійського собору, будівництво укріплень навколо „міста Ярослава”, Золотих Воріт в Києві.
1056–1057 рр. – створення Остромирового Євангелія.
1113 р. – укладення першої редакції „Повісті минулих літ”;
1187 р. – створення „Слова о полку Ігоревім”.
Персоналії: літописець Нестор, іконописець Алімпій.
Поняття та терміни: вотчинне землеволодіння, ікони, билини, літопис, мозаїка, фреска, книжкова мініатюра. | Встановлювати хронологічну послідовність основних подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою.
Називати пам`ятки культури періоду.
Характеризуватиполітичний та соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинськоїдержави, становище представників різних соціальних станів, формиземлеволодіння та форми повинностей на різних етапах розвитку держав,стан розвитку господарства та торгівлі, здобутки в галузі писемності,освіти, наукових знань, уснопоетичної творчості та літератури,архітектури, образотворчого мистецтва, діяльність видатних діячівперіоду.
Описувати визначні пам’ятки культури цього періоду.
Визначатиособливості культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави;значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історіїукраїнського народу та в загальноєвропейській історії. | | Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV - першій половині XVI ст.) | Факти:боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинську спадщину.Входження українських земель до складу Литовської держави. Кревськаунія. Ліквідація князем Вітовтом самостійності удільних українськихкнязівств. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем СвидригайломОльгердовичем. Відновлення й остаточна ліквідація Київського таВолинського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехідкримських ханів у васальну залежність від Туреччини. Виникненняукраїнського козацтва. Включення Закарпаття до складу Угорщини,Буковини до складу Молдавського князівства. Московсько-литовські війни.Розвиток культури та освіти.
Дати:
1385 р. – укладення Кревської унії;
1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;
1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.
Персоналії: Володимир Ольгердович, Свидригайло Ольгердович, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.
Поняття та терміни: шляхта, пани, панщина, магдебурзьке право, магістрат, рада, лава, війт, цехи, дума. | Встановлювати хронологічну послідовність основних подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою.
Називати історичних діячів, пам`ятки культури цього періоду.
Позначати на картосхемітериторіальні межі держав, у складі яких перебували українські землі,українські міста, які отримали магдебурзьке право, територію Кримськогоханства.
Характеризувати політичнестановище українських земель у складі Великого князівства Литовськогодо і після Кревської унії, економічний розвиток українських земель ускладі Великого князівства Литовського, становище суспільних станів,здобутки в галузі освіти, уснопоетичної творчості та книговидання,архітектури й образотворчого мистецтва, діяльність видатних діячівперіоду.
Описувати визначні пам’ятки культури цього періоду.
Визначатиособливості суспільно-політичного життя українських земель у складіВеликого князівства Литовського, причини та наслідки Кревської унії,причини виникнення українського козацтва; історичні умови розвиткуукраїнської культури. | | Українські землі в другій половині ХVІ ст. | Факти:зміни у соціальній структурі українського суспільства. ВиникненняЗапорізької Січі. Повстання 90-х років ХVІ ст.Люблінська унія та їївплив на українські землі. Братський рух. Реформаційний таконтрреформаційний рухи в Україні. Утворення греко-католицької церкви.Розвиток культури та освіти.
Дати:
1556-1561 р. – Створення Пересопницького Євангелія;
1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Запорізької Січі;
1569 р. – Люблінський сейм (Люблінська унія). Утворення Речі Посполитої;
1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.
Персоналії: Василь-Костянтин Острозький; Дмитро Вишневецький, Герасим Смотрицький, Іван Федоров.
Поняття та терміни: українська шляхта, українське козацтво, реєстрове козацтво, Запорізька Січ, козацька старшина, козацькі клейноди. | Встановлювати хронологічну послідовність основних подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою.
Позначати на картосхемітериторіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польськівоєводства на українських землях та їхні центри, терени ЗапорізькоїСічі, напрямки козацьких походів.
Називатиімена визначних козацьких ватажків, діячів культурно-церковного життя,митців; найзначніші твори літератури, пам’ятки архітектури, мистецтваперіоду.
Характеризувати соціальнуструктуру українського суспільства, становище різних верств населенняукраїнського суспільства ХVІ ст., суспільно-політичні зміни, яківідбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, досягненняархітектури та образотворчого мистецтва, освіти та книговидання;військово-політичну організацію козацтва, військове мистецтво козаків;становище православної церкви, діяльність видатних діячів періоду,єзуїтів, православних братств.
Описувати визначні пам’ятки культури періоду.
Визначатипричини та наслідки Люблінської унії, перших козацьких повстань,утворення греко-католицької церкви; значення братського руху; впливреформаційних та контрреформаційних рухів на культурно-громадське життя. | | Українські землі в першій половині ХVІІ ст. | Факти:зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. ВпливБерестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновленняцерковної православної ієрархії. Розвиток культури та освіти. Участьукраїнського козацтва у Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х –1630-х рр.
Дати:
1621 р. – Хотинська війна;
1637–1638 рр. – національно-визвольне повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;
1632 – утворення Києво-Могилянської академії.
Персоналії: Петро Конашевич–Сагайдачний, Петро Могила.
Поняття та терміни: греко-католицька церква, покозачення. | Встановлювати хронологічну послідовність основних подій періоду, співвідносити історичні події, діячів, пам’ятки культури з відповідною епохою.
Називати видатних козацьких ватажків, діячів культурно-церковного життя, митців; видатні культурні пам’ятки.
Позначати на картосхемівоєводства Речі Посполитої на українських землях та територіальнізміни, що відбулися, території, охоплені національно-визвольним рухом20—30-х рр., місця розташування Запорізьких Січей-фортець,найважливіших подій.
Описувати визначніпам’ятки культури цього періоду. Характеризувати соціально-економічнета політичне становище українців, становище православної тагреко-католицької церков, досягнення архітектури, образотворчого тамузичного мистецтва, освіти та книговидання; діяльність видатних діячівперіоду.
Визначати наслідки Берестейськоїунії для церковного життя в Україні, участі козацтва у Хотинськійвійні, наслідки та значення козацьких повстань. | | Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. | Факти:національно-визвольна війна українського народу. Зміни всуспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави –Війська Запорозького. Зовнішньополітична діяльність уряду БогданаХмельницького.
Дати:
1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;
1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;
1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;
1652 р. – Батозька битва;
1654 р. – укладення українсько-російського договору.
Персоналії: Богдан Хмельницький, Іван Богун.
Поняття та терміни: Національно-визвольна війна, Військо Запорізьке, Гетьманщина. | Встановлювати хронологічну послідовність основних подій вказаного періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою.
Називати видатних діячів періоду.
Позначати на картосхемітериторіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольноївійни, територію української козацької держави за Зборівським іБілоцерківським договорами, місця основних подій війни.
Описувати перебіг основних подій війни.
Характеризуватидіяльність Б.Хмельницького, відносини Гетьманщини з Польщею, Кримськимханством, Молдовою, Московією; умови мирних угод українців з польськимурядом, українсько-російського договору 1654 р.; зміни політичного таекономічного становища українців.
Визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.
Порівнювати наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни. | | Українські землі в 60—80-ті рр. XVII ст. | Факти:гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.Московсько-українська війна. Гетьманування Ю. Хмельницького. ПоділГетьманщини. Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка,Д. Многогрішного, І. Самойловича. Чигиринські походитурецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ ускладі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій СлобідськоїУкраїни.
Дати:
1659 р. – Конотопська битва;
1667 р. – Андрусівський договір;
1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;
1686 р. – „Вічний мир”.
Персоналії:Іван Виговський, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Іван Брюховецький, ІванСірко, Юрій Хмельницький, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович.
Поняття та терміни: Руїна. | Встановлювати хронологічну послідовність основних подій вказаного періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою.
Називати визначних діячів періоду.
Позначати на картосхемітериторії, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України;території, що перебували під контролем Московського царства, Туреччини,Польщі.
Характеризувати зовнішньою тавнутрішню політику гетьманів, зміст політичних угод того часу, щостосувалися українських земель, особливості господарського тацерковного життя.
Визначати причини танаслідки московсько-української війни 1658—1659 рр.; Руїни; укладеннягетьманськими урядами угод з державами-сусідами, найважливіших угод міжіноземними державами, що стосувалися українських земель.
Порівнювати адміністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини. | | Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. | Факти:гетьманування І. Мазепи. Національно-визвольна акція гетьмана І.Мазепи. Гетьманування І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеженняавтономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду». Розвитоккультури та освіти.
Дати:
1708–1709 рр. – національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи;
1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика.
Персоналії:Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, ПилипОрлик, Феофан Прокопович, Самійло Величко, Іван Щирський, ІванРуткович, Йов Кондзелевич, Семен Палій.
Поняття та терміни: Малоросія, Малоросійська колегія, козацьке бароко, козацькі літописи. | Називати імена значних діячів, культурних пам’яток цього періоду.
Позначати на картосхемі території, підвладні гетьманам Лівобережної України, території, що перебували під контролем Московії, місця важливих подій.
Характеризувативнутрішню та зовнішню політику І. Мазепи та інших гетьманів цьогоперіоду, Першої Малоросійської колегії, «Правління Гетьманськогоуряду»; зміст Конституції Пилипа Орлика; досягнення архітектури таобразотворчого мистецтва, літератури та природничих наук.
Описувати визначні пам’ятки культури цього періоду, перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.
Визначатипричини укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни;наслідки Полтавської битви для українських земель; значенняКиєво-Могилянської академії в культурному житті. | | Українські землі в другій половині XVIII ст. | Факти:гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного устроюГетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. ЛіквідаціяЗапорізької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині.Заселення Південної України. Розгортання гайдамацького таопришківського рухів. Зміни у політичному становищі ПравобережноїУкраїни після поділів Речі Посполитої. Розвиток культури, науки, освітита філософських ідей.
Дати:
1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. – Коліївщина;
1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі;
1783 р. – царський указ про закріпачення селян в Лівобережній та Слобідській Україні.
Персоналії:Кирило Розумовський, Петро Калнишевський, Григорій Сковорода, ІванГригорович-Барський, Йоганн Пінзель, Яків Погребняк, Артем Ведель,Максим Березовський, Дмитро Бортнянський.
Поняття та терміни: Нова (Підпільненська) Січ, Задунайська Січ, Коліївщина, паланка, зимівник. | Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.
Позначати на картосхемі територіальнізміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, російсько-турецьких війн,території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній іЗахідній Україні.
Називати історичних діячів періоду.
Характеризуватиосновні напрямки політики Російської імперії щодо України, особливостігайдамацького та опришківського рухів, суспільно-політичного,соціально-економічного та культурного розвитку Криму,територіально-адміністративного устрою та господарського життя Нової(Підпільненської) Січі; особливості розвитку та досягнення українськоїкультури, діяльність Києво-Могилянської академії.
Описувати визначні пам’ятки культури цього періоду. Визначатипричини гайдамацького та опришківського рухів, скасування гетьманства іліквідації Запорізької Січі, наслідки ліквідації Запорізької Січі йГетьманщини, поділів Польщі, приєднання земель Правобережної України таКриму до Росії; значення Запорізької Січі й Гетьманщини в історіїУкраїни. | | Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ– у першій половині ХІХ ст. | Факти:включення українських земель до складу Російської імперії.Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Промисловийпереворот та зародження ринкової економіки. Розвиток національногоруху. Поширення на Україну російського і польського суспільних рухів.Повстання під проводом Устима Кармалюка. Київська козаччина.
Дати:
1798 р. – вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського;
грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;
1846-1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївськоготовариства.
Персоналії: І. Котляревський, М. Костомаров, П. Куліш, М.Гулак, Т. Шевченко
Поняття та терміни: нація, національне відродження, національна ідея, декабристи, масонство. | Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.
Позначати на картосхемі українські землі у межах Російської імперії, території, охоплені повстанням У.Кармалюка, „Київською козаччиною”.
Називати історичних діячів періоду.
Характеризуватиполітику Російської імперії щодо України, початок національноговідродження, форми соціального протесту українського населення,поширення на Україну російського і польського суспільних рухів,програмні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства, рисиекономічного розвитку, соціальних відносин.
Визначатинаслідки для України російсько-турецьких війн (1806–1812, 1828–1829) таросійсько-французької війні 1812 року, причини та значенняантикріпосницького руху Наддніпрянщини, діяльностіКирило-Мефодіївського братства. | | Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. | Факти:включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії,адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформиМарії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі, діяльність „Руськоїтрійці”. Діяльність Головної руської ради (ГРР).
Дати:
1833-1837 рр. – діяльність „Руської трійці”;
1848 р. – скасування кріпосництва в Галичині.
Персоналії: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я.Головацький, Л. Кобилиця. | Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.
Позначати на картосхемі українські землі у межах Австрійської імперій; території, охоплені повстанням під проводом Лук’яна Кобилиці.
Називати історичних діячів цього періоду.
Описувати перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрії.
Характеризуватиполітику Австрійської імперії щодо Західної України та її наслідки,зміст та наслідки реформ Марії-Терези та Йосифа ІІ для економічного ісуспільного життя Галичини, Буковини та Закарпаття, економічнийрозвиток, соціальні відносини на українських землях Австрійськоїімперії, початок національного відродження на західноукраїнськихземлях, форми соціального протесту населення.
Визначати наслідки та значення подій 1848–1849 рр. для України, причини та значення антикріпосницького руху Західної України.
Порівнювати соціально-економічний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій. | | Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. | Факти:національне відродження. Відкриття університетів. Культурно-освітнійрух. Поява «Історії русів». Розвиток літератури, мистецтва.
Дати:
1805 р. – відкриття університету у Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві.
Персоналії: І. Котляревський, Т. Шевченко, П. Гулак-Артемовський; Г. Квітка-Основ’яненко, М. Максимович; М. Остроградський; В. Каразін. | Називати імена і твори видатних діячів культурного життя України, пам’ятки культури кінця ХVІІІ– першої половини ХІХ ст.
Позначати на картосхемі відкриті у першій половині ХІХ ст. університети.
Характеризуватиосновні явища і процеси розвитку культури цього періоду, основні ідеїтворів, що заклали основи української літературної мови, музичного,образотворчого мистецтва, архітектури та творчі здобутки видатнихвітчизняних науковців та митців.
Визначатиумови та особливості розвитку культури у кінця ХVІІІ – першої половиниХІХ ст., причини культурних зрушень у першій половині ХІХ ст. | | Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. | Факти:реформи 60-70-х років ХІХ ст. та процесимодернізації в Україні.Політика російського царизмущодо України.Розвиток громадівськогоруху.Заснування і діяльність «Південно-Західного відділуРосійськогогеографічного товариства». Впливросійського громадсько-політичного рухуна Україну.
Дати:
1853-1856 рр. – Кримська війна;
1863 рр. – Валуєвський циркуляр;
1876 р. – Емський указ.
Персоналії: В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський, Б. Грінченко.
Поняття та терміни: земства, громадівство, братство тарасівців, „Чигиринська змова”. | Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.
Характеризуватириси соціально-економічного розвитку українських земель в складі Росіїнапередодні реформ 60-70-х років ХІХ ст., основний зміст реформОлександра ІІ 1860–1870-х років, особливості проведення реформ вУкраїні, суттєві зміни у соціальному складі населення НаддніпрянськоїУкраїни у другій половині ХІХ ст. та процеси модернізації, національнийрух в Наддніпрянщині та національну політику Росії, основні поглядигромадівців.
Визначати наслідкипромислового перевороту, скасування кріпосного права та інших реформ60-70-х років ХІХ ст. для України, основні тенденціїсоціально-економічного розвитку Наддніпрянської України у другійполовині ХІХ ст., причини появи та розвитку громадівського руху,напрямки розвитку і здобутки національно-визвольного рухуНаддніпрянської України.
Порівнюватиособливості пореформеного соціально-економічного розвитку здореформеним розвитком України, український національний рух уНаддніпрянщині у першій та другій половині ХІХ ст. | | Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії у другій половині ХІХ ст. | Факти:національна політика австрійського уряду щодо українських земель.Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизаціянаціонального руху і утворення перших політичних партій:Русько-української радикальної партії (РУРП), УкраїнськоїНаціонально-демократичної партії (УНДП), Українськоїсоціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітньоготовариства „Просвіта”.
Дати:
1868 р. – створення у Львові товариства „Просвіта”;
1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т.Шевченка (від 1892 р. – наукового товариства ім. Т.Шевченка);
1890 р. – створення Русько-української радикальної партії.
Персоналії: Є. Левицький, І. Франко, М. Павлик, Ю. Бачинський,
М. Грушевський.
Поняття та терміни: українофіли, москвофільство, народовці, партії. | Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.
Називати імена лідерів національно-визвольного руху Західної України.
Характеризувативплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки Західної України,риси соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другійполовині ХІХ ст., суттєві зміни у соціальному складі населення, основнітечії суспільно-політичного руху: москвофілів та народовців; діяльність„Просвіт” та Наукового товариства ім. Т.Шевченка, процес утворенняукраїнських політичних партій у Галичині.
Визначатипричини трудової еміграції українців, зародження кооперативного руху,особливості українського національного руху на Буковині та Закарпатті,роль і місце української греко-католицької церкви у піднесеннінаціонального життя Західної України, напрямки діяльності і здобуткипровідних діячів Західної України у визвольному русі другої половиниХІХ ст. | | Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. | Факти:становлення і консолідація української нації. Піднесення українськоїкультури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Розвитокнауки. Розвиток нових напрямів культури. Відкриття театрів, музеїв,архівів. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.
Дати:
1865 р. – відкриття Новоросійського університету.
Персоналії:І. Мечников, Д. Яворницький, І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, Л.Українка, І. Франко, М. Старицький, М. Кропивницький, І.Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, М.Лисенко, С. Гулак-Артемовський, М. Пимоненко, А. Кримський, Д.Заболотний, М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Леонтович, С.Крушельницька.
Поняття: професійний театр, реалізм, модернізм. | Називати дати, імена і твори видатних діячів вітчизняної культури,пам’ятки культури другої половини ХІХ–початку ХХ ст.
Характеризуватиосновні культурні явища, процеси другої половини ХІХ – початку ХХ ст.,розвиток музичного, образотворчого мистецтва, архітектури, процесстановлення професійного театру, діяльність меценатів та їх вплив нарозвиток культури.
Визначати умови розвиткукультури у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., взаємозв’язокпромислового перевороту з досягненнями в галузі науки та техніки,творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців. | |
Как вы относитесь к ЕГЭ\ЗНО и аналогам?